Силер — це ендодонтичний матеріал, який заповнює простір між гутаперчею та стінками кореневого каналу. Він компенсує нерівності після інструментальної обробки, герметизує бічні канали й дентинні канальці та зменшує ризик повторного проникнення мікроорганізмів.
Клінічний результат залежить не тільки від складу силера. Важливі правильне формування каналу, ефективна іригація, видалення змазаного шару, контроль вологості та відповідність матеріалу вибраній техніці обтурації.
Яким вимогам має відповідати силер
Матеріал для постійного пломбування каналів повинен поєднувати кілька характеристик:
- достатню текучість для заповнення нерівностей;
- малу товщину плівки;
- стабільність після затвердіння;
- низьку розчинність у тканинних рідинах;
- рентгеноконтрастність;
- біосумісність;
- прогнозований робочий час;
- відсутність значної усадки;
- можливість видалення під час повторного лікування.
Надмірна текучість підвищує ризик виведення матеріалу за апекс. Недостатня текучість ускладнює заповнення перешийків, додаткових каналів і нерівностей апікальної третини.
Основні типи силерів
У клінічній практиці використовують епоксидні, біокерамічні, цинк-оксид-евгенольні, силіконові та інші матеріали. Найчастіше вибір відбувається між епоксидним і біокерамічним силером.
Епоксидні силери
Матеріали на основі епоксидної смоли застосовують у поєднанні з гутаперчевими штифтами при латеральній, вертикальній та інших техніках обтурації.
Їхні основні переваги:
- добра адгезія до дентину;
- стабільність розмірів;
- низька розчинність;
- висока рентгеноконтрастність;
- достатній робочий час;
- прогнозована поведінка під час внесення.
Епоксидні матеріали зазвичай потребують змішування бази та каталізатора. Помилка у співвідношенні компонентів або недостатнє перемішування можуть змінити час затвердіння та фізичні властивості.
До цієї групи належить Adseal — силер на основі епоксидної смоли з автоматичним змішуванням компонентів у співвідношенні 2:1. Для матеріалу заявлені робочий час 35 хвилин, час затвердіння 45 хвилин при 37 °C, текучість 44 мм і товщина плівки 3,3 мкм.
Коли доцільний епоксидний силер
Такий матеріал можна розглядати, коли потрібні:
- тривалий і контрольований робочий час;
- звична техніка внесення;
- висока рентгеноконтрастність;
- стабільна герметизація з гутаперчею;
- можливість використання різних технік обтурації.
Епоксидний силер не повинен складати основний об’єм пломбування. Канал заповнюють переважно гутаперчею, а матеріал використовують тонким шаром для герметизації проміжків.
Біокерамічні силери
Біокерамічний силер зазвичай містить силікати кальцію та затвердіває за участю вологи. Під час гідратації утворюються сполуки кальцію, а лужне середовище може забезпечувати антимікробну дію на ранніх етапах.
Основні властивості:
- висока біосумісність;
- гідрофільність;
- відсутність потреби у змішуванні для готових паст;
- стабільність після затвердіння;
- здатність працювати в умовах залишкової вологи;
- зручність при техніці одного штифта.
CeraSeal є готовим біокерамічним силером на основі силікатів кальцію з оксидом цирконію як рентгеноконтрастним компонентом. Матеріал постачається у шприці, вводиться через одноразовий наконечник і має час затвердіння до 5 годин 30 хвилин за стандартних умов. У сухому каналі процес може тривати довше.
Вологість каналу
Біокерамічному силеру необхідна волога для повноцінного затвердіння, але це не означає, що канал потрібно залишати заповненим іригаційним розчином.
Після фінальної іригації канал висушують паперовими штифтами, не намагаючись повністю дегідратувати дентин. Надлишок рідини може:
- надмірно розрідити матеріал;
- ускладнити контроль внесення;
- сприяти виходу за апекс;
- порушити адаптацію гутаперчевого штифта.
Надмірно сухе середовище, навпаки, може сповільнити затвердіння кальцій-силікатного матеріалу.
Техніка одного штифта
Біокерамічні силери часто використовують за технікою single cone. Підібраний гутаперчевий штифт повинен відповідати конусності фінального інструмента та мати стабільну апікальну посадку.
Техніка одного штифта не означає, що весь простір можна заповнити великою кількістю силера. Надлишок матеріалу:
- збільшує ризик екструзії;
- ускладнює повторне лікування;
- створює неоднорідний об’єм обтурації;
- може приховувати недостатню адаптацію штифта.
Цинк-оксид-евгенольні силери
Ці матеріали містять оксид цинку та евгенол. Вони мають тривалу історію клінічного застосування й можуть характеризуватися антимікробною дією на ранньому етапі.
Переваги:
- доступність;
- зрозуміла техніка замішування;
- достатня текучість;
- виражена рентгеноконтрастність у багатьох матеріалів.
Обмеження:
- можливе подразнення періапікальних тканин евгенолом;
- ризик розчинності з часом;
- залежність властивостей від пропорції порошку та рідини;
- можливий вплив залишкового евгенолу на полімеризацію композитних матеріалів.
Цинк-оксид-евгенольні силери поступово поступаються сучасним епоксидним і біокерамічним матеріалам, але все ще можуть використовуватися відповідно до клінічного протоколу.
Інші групи силерів
Силіконові
Силіконові матеріали мають добру стабільність розмірів і невелику усадку. Частина систем постачається у готовому або автоматично змішуваному форматі.
Їх застосування залежить від конкретної техніки обтурації та сумісності з гутаперчею.
Силери на основі гідроксиду кальцію
Такі матеріали позиціонують як біосумісні та антимікробні завдяки лужному середовищу. Проте після затвердіння їхні властивості відрізняються від сучасної кальцій-силікатної біокераміки.
Не слід ототожнювати силер із гідроксидом кальцію та біокерамічний силер лише через наявність кальцієвих компонентів.
Епоксидний чи біокерамічний силер
Вибір залежить від техніки обтурації, клінічної ситуації та досвіду лікаря.
| Критерій | Епоксидний силер | Біокерамічний силер |
| Формат | База і каталізатор | Переважно готова паста |
| Затвердіння | Хімічна реакція компонентів | Гідратація за участю вологи |
| Робочий час | Зазвичай тривалий | Залежить від вологості |
| Техніка | Латеральна, вертикальна, single cone | Переважно single cone |
| Чутливість до вологи | Потрібен добре висушений канал | Необхідна залишкова волога |
| Повторне лікування | Зазвичай передбачуваніше | Може бути складнішим |
| Біоактивність | Не є основною властивістю | Характерна для кальцій-силікатних матеріалів |
Епоксидний силер доцільний для лікаря, який цінує тривалий робочий час, стабільну текучість і універсальність технік. Біокерамічний матеріал зручний для гідравлічної обтурації та техніки одного штифта.
Сумісність із теплою гутаперчею
Не кожен силер однаково реагує на нагрівання. Під час вертикальної конденсації або термопластичної обтурації температура може впливати на:
- текучість;
- швидкість затвердіння;
- стабільність компонентів;
- робочий час;
- фізико-хімічні властивості матеріалу.
Перед використанням силера з розігрітою гутаперчею необхідно перевірити, чи передбачає це інструкція виробника. Не варто переносити параметри одного матеріалу на інший лише через належність до однакової хімічної групи.
Рентгеноконтрастність
Силер має чітко візуалізуватися на рентгенограмі. Це дозволяє оцінити:
- довжину обтурації;
- однорідність заповнення;
- наявність пустот;
- вихід матеріалу за апекс;
- заповнення додаткових анатомічних структур.
Висока рентгеноконтрастність спрощує контроль, але не є доказом герметичності. Щільне рентгенологічне зображення може приховувати пори або недостатню адаптацію гутаперчі до стінок.
Текучість і товщина плівки
Силер повинен проникати в нерівності каналу, але залишатися контрольованим під час внесення.
Висока текучість корисна для заповнення:
- перешийків;
- бічних відгалужень;
- дентинних канальців;
- нерівностей апікальної третини.
Проте ризик екструзії зростає при широкому апікальному отворі, резорбції кореня, надмірній кількості матеріалу або введенні наконечника близько до робочої довжини.
Мала товщина плівки забезпечує кращу адаптацію гутаперчі та зменшує об’єм силера між штифтом і дентином.
Робочий час і час затвердіння
Робочий час має бути достатнім для:
- внесення матеріалу;
- розміщення гутаперчі;
- виконання конденсації;
- рентгенологічного контролю;
- корекції обтурації за потреби.
Надто швидке затвердіння ускладнює роботу в багатоканальних зубах. Надто тривалий процес може затримувати формування стабільного коронкового герметизму.
Час затвердіння залежить від температури, вологості, кількості матеріалу та залишків медикаментів у каналі. Показники виробника отримують у стандартизованих умовах, тому клінічно вони можуть відрізнятися.
Підготовка каналу перед пломбуванням
Навіть якісний силер не компенсує порушення ендодонтичного протоколу.
Перед обтурацією необхідно:
- Завершити механічне формування.
- Провести фінальну іригацію.
- Видалити змазаний шар відповідним розчином.
- Усунути залишки медикаментів.
- Перевірити робочу довжину.
- Підібрати гутаперчевий штифт.
- Контролювати апікальну посадку.
- Висушити канал відповідно до типу силера.
Залишки гідроксиду кальцію, тимчасової пасти або іригаційного розчину можуть впливати на адаптацію та затвердіння матеріалу.
Як правильно вносити силер
Спосіб внесення залежить від консистенції матеріалу й техніки обтурації.
Можна використовувати:
- гутаперчевий штифт;
- паперовий штифт;
- ендодонтичний файл;
- каналонаповнювач;
- ін’єкційну канюлю виробника.
При роботі зі шприцом наконечник не слід заклинювати у каналі або вводити до апікального отвору. Матеріал подають повільно, одночасно виводячи канюлю в коронковому напрямку.
В інструкції CeraSeal рекомендовано уникати надмірного тиску на шприц та контролювати, щоб матеріал не виходив за верхівку кореня.
Надлишок силера за апексом
Невелика екструзія не завжди призводить до клінічних ускладнень, але її не можна вважати метою або підтвердженням якісного пломбування.
Ризик виведення матеріалу підвищують:
- порушення апікальної констрикції;
- надмірне розширення;
- резорбція кореня;
- неправильна робоча довжина;
- велика кількість силера;
- надмірний тиск;
- введення канюлі занадто глибоко.
Особливу обережність необхідно дотримувати біля нижньощелепного каналу, ментального отвору та верхньощелепної пазухи.
Повторне ендодонтичне лікування
Можливість видалення силера має значення при плануванні довгострокового прогнозу.
Епоксидні матеріали зазвичай видаляють разом із гутаперчею механічними, термічними та хімічними методами. Біокерамічний силер після затвердіння може міцніше утримуватися в нерівностях і дентинних канальцях.
CeraSeal передбачає видалення стандартними методами, які застосовують для гутаперчі, проте фактична складність залежить від анатомії та кількості матеріалу.
Як вибрати силер для клініки
Перед закупівлею потрібно оцінити:
- основну техніку обтурації;
- сумісність із теплою гутаперчею;
- необхідний робочий час;
- вимоги до вологості каналу;
- формат змішування та внесення;
- текучість;
- рентгеноконтрастність;
- розчинність після затвердіння;
- можливість повторного лікування;
- обсяг матеріалу в упаковці;
- витрату на одну процедуру.
Для універсальної роботи з різними техніками клініка може використовувати епоксидний силер як базовий матеріал. Біокерамічний силер доцільно додати для протоколів single cone та випадків, де важливі гідрофільність і біоактивні властивості.
Вибір силера повинен відповідати не популярності матеріалу, а повному протоколу пломбування каналів. В асортименті ендодонтичних матеріалів Kvipst доступні епоксидний Adseal, біокерамічний CeraSeal, гутаперчеві й паперові штифти та засоби для підготовки кореневих каналів.
